Як «подвійний орел» 1933 року став найдорожчою монетою в світі? Перерваний політ

Для недосвідчених в нумізматиці людей цінність монети, в першу чергу, визначається її віком. У дійсності все набагато складніше. Чим пояснити, що найдорожчою монетою в історії людства сьогодні є «подвійний орел» 1933 року карбування – золота монета номіналом 20 доларів США?

За твердженням колекціонерів «подвійний орел» зразка 1907 року дизайну Огастаса Сент-Годенса – не просто витвір мистецтва, а справжній шедевр. Але чому ж все-таки, з багатьох тисяч монет, викарбуваних американським казначейством, найдорожчою визнана одна єдина, яку, строго кажучи, навіть до грошей можна віднести з великою натяжкою?

Золоті гроші з'явилися в США в середині XIX століття. У той час золота в США вистачало, і повновагий долар швидко став еталоном стабільності. На вимогу конгресу на всіх американських золотих чеканилося зображення орла. Першою побачила світ монета номіналом 10 доларів, яку «орлом» і прозвали.

Місячним доходом в десять доларів в ті роки міг похвалитися далеко не кожен американець. Більш дрібні монети, номіналом 5 і 2,5 долара отримали найменування, відповідно, підлога і чверть «орла». Природно, випущений в обіг в 1850 році двадцатидолларовик назвали «подвійним орлом».

Золоті «орли» літали по Америці до 1933 року. З часом, із-за інфляції та економічних труднощів, їх політ довелося перервати. Більшість населення практично припинило використання дорогих монет як засобу обігу, американці збирали золото «про запас», купуючи важкі жовті кружечки значно дорожче номіналу.

У 1933 році президент Франклін Рузвельт видав історичний указ №6102, фактично поставивши золоті гроші поза законом. Їх належало в обов'язковому порядку обміняти за номіналом на паперові банкноти або не золоті монети, накопичення і володіння золотими «орлами» всіх номіналів було оголошено злочином, карающимся великим штрафом і навіть ув'язненням на термін до 10 років.

Указ з'явився досить раптово, вносячи сум'яття в планову і неспішну роботу казначейства з карбування золотих монет. В 33-му їх встигли наштампувати 40 тисяч штук, але в обіг так і не випустили. Непотрібні більше нікому тисячі «подвійних орлів» вирішили переплавити в злитки, що і зробили з оформленням необхідних документів.

Як з'ясувалося пізніше, в казначействі знайшовся чиновник, який не погодився з думкою президента і безпосередніх начальників. Головному касирові монетного двору Джорджу Маккану прийшла в голову пророча думка, що невдалий тираж в майбутньому зможе принести неабияке багатство, якщо зберегти від знищення обмежена кількість монет. Задумка вдалася, і кілька «подвійних орлів» безслідно зникли.

Принаймні, так здавалося на перших порах злочинця і його спільників. Як незабаром з'ясувалося – всього лише здавалося. Напевно у величезній країні думка приховати золоті в обхід президентського указу прийшла не в одну «світлу голову». Спецслужби, мобілізовані урядом, «рили землю» у прагненні виявити зловмисників, намірилися «в'їхати в рай на чужому горбі». За сім наступних років пильні «американські чекісти» – агенти ФБР вистежили, знайшли та вилучили майже всі монети, вкрадені Макканом.